Ми  атомні заложники прогресу.

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живем од стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо - АЕС.

Л.Костенко

      Дорога в нікуди... Точніше, вона в Чорнобиль, але вона не має вороття. Чорнобиль... Раніше це слово асоціювалося зі спокоєм і красою, а тепер — зі смертю, скаліченими долями, з табличками біля криниці: «Пити воду — заборонено», «Радіація», «Зона», «Ліквідатор».

  25 квітня 2014 року  сигнал ЦО «Тривога» зібрав учнів Макіївського НВО Білоцерківського району на тематичну лінійку    до Дня   Чорнобильської трагедії.  Діти з болем у очах переглядали відео і презентації, чорнобильський дзвін нагадав про страшне лихо,  хвилиною мовчання згадали тих, кого забрала «чорна» біда, а молитвою за Україну всі присутні, із запаленими свічечками, звернулись до Господа і до ікони Матері Божої «Чорнобильської».

У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, — наших співвітчизників і жителів інших держав.

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страш­ної аварії: перед живими та перед пам'яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.